Відповідно до Правил пожежної безпеки, які є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі.
В лісах та на полях зберігається висока пожежна небезпека. Останніми роками спалювання стерні, сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Вогонь знищує комах, маленьких тварин, рослини, які утворюють гумус – родючий шар землі. Більше того, щорічне спалювання сухої рослинності спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.
Та найбільше турбує те, що такі стихійні підпали можуть призвести до виникнення лісових пожеж, загорань будинків, адже у вітряну погоду вогонь дуже швидко може переміститися з полів, пасовищ та господарських угідь до лісових насаджень, перетворившись на справжнє стихійне лихо.
Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
- розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);
- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються
для лісогосподарської мети;
- відвідування населення хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
- залишати у непередбачених для цього місцях лісу просочене бензином, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;
- заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
- експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;
- палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);
- використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.
На території лісового фонду багаття розкладати дозволяється на спеціально обладнаних ділянках зон і місць відпочинку. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, у визначному для цього місці знімають дернину і відносять її в бік. На галявині виривають суху траву. Якщо ґрунт торф’янистий, то розводити багаття категорично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі. Коли потреба у вогні зникає, його гасять, заливаючи водою або закидаючи землею, а дернину кладуть на місце.
Провідний фахівець відділу ЗЗ ППР
у Вінницькому р-ні ЦЗД
ГУ ДСНС України у Вінницькій області
капітан служби цивільного захисту Ганна РОМАНЕНКО
