Ст. 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя та здоров’я довкілля, а ст.66 трактує, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Багато років наша країна не може подолати гостру екологічну проблему – випалювання сухої природної рослинності та її залишків. На дану тему у засобах масової інформації різного рівня опубліковано чимало інформаційних матеріалів, системно проводиться роз'яснювальна робота серед населення, зокрема у закладах освіти. Але змін на краще не відбувається.

Кожен має знати - при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, зокрема при згорянні 1т рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму; у туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, що виділяються при неповному згорянні сміття, зв’язані з водяною парою), який шкідливий для організму людини; до складу продуктів горіння входить чадний газ, важкі металі, канцерогенні сполуки; чи не найнебезпечнішим із продуктів відкритого горіння рослинних решток є бензапірен, який є високотоксичною речовиною, здатною викликати онкологічні захворювання, генні мутації.

Вченими доведено, що у димі від багаття міститься у 350 разів більше бензапірену, ніж в сигаретному в димі; з димом у повітря вивільняється діоксини – одні з найотрутніших для людини речовини.

В осінній та весняний періоди року випалюються трави та очерети, влітку – пожнивні рештки. В результаті таких дій знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б»,  ст.91(обов’язки власників земельних ділянок ), ст.96(обов’язки землекористувачів) які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля,а ст.211 Земельного кодексу України передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства.;

Відповідальність за порушення чинного законодавства щодо спалювання сухої рослинності та її залишків передбачена і іншими законодавчими документами.

Так ст. 56 Закону України "Про охорону земель"передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Літинський ЗДО №1 «Веселка» після проведення ремонту гостинно відкрив свої двері для дошкільнят.

Поточний ремонт зроблено в усіх групах, ігрових кімнатах, спальнях та коридорах. Також здійснено ремонт пральної кімнати де замінено облицювальну плитку та встановлено новий бойлер. Пішохідні доріжки викладено тротуарною плиткою,  пофарбовано елементи спортивного майданчику і встановлено новий ігровий комплекс. Усі витравити по ремонту проводилися за кошти місцевого бюджету.

В липні 2019 року автомобільний парк  КП «Комунсервіс» збільшився ще на одну одиницю техніки.  За кошти місцевого бюджету було придбано  трактор   МТЗ – 82.1., який дасть змогу покращити роботу комунального підприємства по наданню якісних послуг з благоустрою для новоствореної об’єднаної територіальної громади.

Міжнародна акція «Могилу прадіда збережи від забуття».

 Літинська громада протягом останніх років активно сприяє у проведенні  акції «Могилу прадіда збережи від забуття». Українці і поляки — це два народи, які по-особливому ставляться до збереження спадщини своїх предків, традицій та звичаїв

Вважається, що на Поділлі — найбільша кількість польських поховань ще з часів Речі Посполитої. Аби нащадки не забували про своє коріння, громадські активісти та представники влади Республіки Польща започаткували акцію «Могилу прадіда збережи від забуття». Суть її полягає у впорядкуванні могил і кладовищ, де поховані їхні земляки. Ініціаторами виступило управління освіти Нижньосілезького воєводства за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці.

З    9  по 18 липня до селища у рамках благодійної акції «Могилу прадіда збережи від забуття» завітали гості із гміни Олави,  Олавського повіту Нижньосілезького воєводства. Троє наставників: Пані Барбара Турчиновска – директор школи в Олаві, вчителі Пана Йоля Шевчик і Пані Віолетта Мацєєвіч -Гусь та сім школярів подолали відстань близько 900 км, щоб упорядкувати могили літинського старого польського кладовища. На теренах Літина гостей гостино зустрічали: селищний голова Анатолій Бичок, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Микола Курочка та настоятель храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Василь. Гості оселилися у кафе-готелі «Корона», і щодня, незважаючи на погодні умови по кілька годин невтомно трудилися, наводячи лад на могилах пращурів.

Роботи на старому цвинтарі дуже багато.  На допомогу волонтерам прийшли небайдужі парафіяни, а також  за дорученням селищного голови Анатолії Івановича були залучені працівники КП «Комунсервіс».  Дехто з польських школярів вперше косив траву чи взяв до рук граблі. Вони зізнаються, що така робота була для них хоч важкою проте цікавою. Усі разом наводили лад біля поховань на кладовищі, розчищали могили від бур’янів, самосіву, трав та  порослі.

Версія для людей з вадами зору

Оголошення